Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. 

          За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.  Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року «у війні проти російських загарбників загинули майже 9 тисяч українських героїв».

          Поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

          Півтора року війни, що триває, принесли народу України біль втрат, але й незламну віру в Перемогу і усвідомлення того, що ціна свободи – висока. Ми чітко знаємо, за що б’ємося, і за що помирають найкращі сини та доньки України – за право бути собою і жити на своїй землі. І ми переможемо заради єдиної мети – жити в мирній і процвітаючій Україні, бо ми маємо згуртовану націю, готову боротися до Перемоги над ворогом.

          Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих захисників, які втратили у війні з російським окупантом своїх рідних. Вічна пам’ять та шана тим, кого немає поряд із нами.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.