28 липня Україна схиляє голови у скорботі та глибокій вдячності, вшановуючи пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

        Цей день є символом незламності українського народу, болю непоправних втрат і безмежної вдячності тим, хто, не вагаючись, став на захист рідної землі. Ми згадуємо воїнів, які до останнього подиху боролися за свободу й незалежність України, добровольців, які за покликом серця стали до лав оборонців, і мирних громадян, чиї життя жорстоко обірвала війна.

           Особливо сьогодні ми вшановуємо тих, хто пережив нелюдські випробування російського полону, зазнав катувань, знущань і страти, але не зрадив своєї Батьківщини. Їхня мужність, стійкість і самопожертва назавжди залишаться у пам’яті українського народу як приклад справжньої любові до України.

        Пам’ять про Героїв — це не лише скорбота. Це наш моральний обов’язок перед тими, хто віддав найдорожче — власне життя. Це відповідальність берегти правду про їхній подвиг, підтримувати їхні родини, виховувати молоде покоління на прикладах відваги, честі та незламності.

          Колектив і здобувачі освіти коледжу висловлюють глибоку шану всім Захисникам і Захисницям України. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто загинув у боротьбі за свободу нашої держави, хто був страчений, закатований або не повернувся з полону.

        Їхні імена навіки вписані в історію України. Їхній подвиг живе в наших серцях. Їхня мужність є дороговказом для нинішніх і майбутніх поколінь українців.

          Вічна пам’ять полеглим Героям. Вічна слава Захисникам і Захисницям України. Слава Україні!