Цьогоріч виповнюється 161 рік із дня першого публічного виконання Державного Гімну України. 10 березня вважається днем становлення одного з головних символів нашої держави.

       Саме цього дня у 1865 році, під час вшанування пам’яті Тараса Григоровича Шевченка у польському місті Перемишль, уперше прозвучав майбутній гімн України — твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

        Історія гімну бере початок у 1862 році, коли Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Згодом ці слова були покладені на музику Михайлом Вербицьким, і пісня швидко набула широкого поширення серед українців, ставши символом національного відродження та боротьби за свободу.

        Після відновлення незалежності України державний статус гімну було закріплено на законодавчому рівні. 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну, а 6 березня 2003 року ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», яким офіційно затверджено національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета та приспіву твору Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

        Оригінали тексту й музики гімну, написані рукою авторів, сьогодні зберігаються у Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.

        Слова Державного Гімну України — «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» — мають глибокий символічний зміст і залишаються надзвичайно актуальними. Сьогодні, коли українці продовжують відстоювати свою незалежність і свободу, гімн звучить як потужний символ єдності, незламності та віри у перемогу.